23.08.2026 12:36
Під синьо-жовтим прапором — з любов’ю до України
Сьогодні відбулися урочисті заходи, присвячені Дню Державного Прапора України та 35-й річниці Незалежності нашої держави.
Ці два свята нерозривно пов’язані між собою. Адже синьо-жовтий прапор для кожного українця — це не просто державний символ. У ньому — наша історія, боротьба багатьох поколінь, біль втрат, сила духу і велика любов до рідної землі. Сьогодні він майорить над Україною як символ незламності народу, який попри всі випробування не скорився і продовжує виборювати своє право жити у вільній державі.
Особливо символічним стало урочисте підняття Державного Прапора України. Почесне право підняти синьо-жовтий стяг було надано курсанту Пенітенціарної академії України Костянтину Федірцю.
Зі словами привітання до громади звернувся виконуючий повноваження міського голови — секретар міської ради Василь Кіптілий.
Учасники заходу поклали квіти до підніжжя пам’ятника Тарасу Шевченку — великому сину українського народу, чиє слово й сьогодні нагадує нам про любов до Батьківщини, гідність і незламне прагнення до свободи.
Та цього дня квіти лягли не лише до пам’ятника Кобзареві. Їх також поклали до тимчасової експозиції, присвяченої загиблим Захисникам України — нашим землякам, які віддали найдорожче за те, щоб над рідною землею майорів український прапор, щоб Україна залишалася незалежною і вільною.
Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять усіх, хто загинув у боротьбі за Україну. У цій тиші — біль за кожного, кого вже немає поруч, і безмежна вдячність тим, завдяки кому ми маємо можливість жити, працювати, виховувати дітей і піднімати наш прапор у рідному місті.
Особливої душевності заходу додало виконання гуртом «Співаночки» патріотичної пісні «Заспіваймо пісню за Україну». Її слова стали ще одним щирим зізнанням у любові до своєї країни — землі, яку ми називаємо домом.
День Державного Прапора та День Незалежності об’єднують усіх нас навколо головного — любові до України та віри в її майбутнє. Незалежність, яку виборювали покоління українців, сьогодні зі зброєю в руках захищають наші воїни.
І поки над нами майорить синьо-жовтий прапор, поки в наших серцях живе любов до України, поки ми пам’ятаємо своїх Героїв і віримо в Перемогу — Україна буде жити.
Бо Україна — це не лише територія на карті. Україна — це кожен із нас.
